День народження Рильського Тадея Розеславовича
Тадей (Тадеуш-Томаш-Збіґнев) Розеславович Рильський — український громадський і культурний діяч, «хлопоман».
Народився 2 січня 1841 року, Ставище, Сквирський повіт, Київська губернія.
Батько — польський шляхтич, повітовий маршалок (предводитель дворянства).
Мати — з роду князів Трубецьких.
У родині зберегали спогад про дивовижний порятунок прадіда Т.Рильського — Ромуальда, який за часів Коліївщини навчався в Умані і потрапив до рук гайдамаків. За мить до страти 14-літній підліток заспівав український псалом «Пречистая Діво, Мати Руського краю», чим зворушив коліїв. Їхній отаман відпустив не лише юного спудея, а й усіх бранців, що мали загинути разом із ним. Згодом Тадей Рильський записав цю сімейну історію і надрукував її в журналі «Киевская Старина».
Під час студій у Київському університеті Т.Рильський потоваришував із В.Антоновичем. Після того, як хлопомани на чолі з Т.Рильським і В.Антоновичем восени 1860 року вийшли з польського студентського земляцтва, київський земський ісправник Подгурський подав «по інстанції» рапорт про «таємне товариство комуністів». Було відкрито справу «О предосудительных сношениях студентов Киевского университета с крестьянами». У помешканні братів Тадея та Йосипа Рильських та в маєтку їхнього батька провели обшуки. Як зазначено у підписаному начальником III Відділення Імпеаторської Канцелярії князем Долгоруковим документі, головним доказом вини підозрюваних стали «несколько листов тетради, написаной Фаддеем Рыльским на малороссийском языке, в которой рассказывалась история Украины, наполненная местами, могущими возмущать крестьянские умы; так, наприклад, об угнетениях народа, о восстании его под предвод. Хмельницкого, об успехе этого восстания и т. п.». Слідство встановило, що Тадей Рильський «посещал крестьянские избы и шинки», «читал дворовой прислуге поэму „Наймычка“» і співав із селянами народних пісень.
Після цього братів Рильських «высочайше повелено» направити для завершення навчання в Казанський університет під поліційний нагляд. Інформація про це дійшла до Герцена, а відтак потрапила на сторінки друкованого за кордонами Російської імперії журналу «Колокол». Ймовірно, це стало причиною скасування «высочайшего повеления», опальних братів залишили довчатись у Києві.
Справу «Об обществе хлопоманов и членов оного Антоновиче, Рыльском и Чубинском» офіційно закрили лише 15 квітня 1876 року.
Згодом став активним членом київської Старої громади.
Більшу частину життя провів у родовому маєтку в с. Романівка (батько Т.Рильського виділив його синові як третину спадку відразу по закінченні ним університету). Т.Рильський власним коштом збудував і утримував церковноприходську школу, в якій були кабінети фізики та хімії і в якій він сам учителював.
Рано овдовівши, 1878 року одружився з неписьменною селянською дівчиною Меланією Чуприною. Свого найменшого сина, майбутнього поета, назвав на честь Максима Залізняка.
Помер 7 жовтня 1902 року, похований у Романівці, Житомирська область.
