День рождения Сюлли-Прюдома
Сюллі́-Прюдо́м, французький поет, член групи «Парнас», перший лауреат Нобелівської премії з літератури 1901 року. Народився 16 березня 1839 у Парижі. — †7 вересня 1907, Шатене-Малабрі).
Найвідоміші твори: філософські поеми «Долі» (1872), «Справедливість» (1878), «Щастя»(1888), Соціологічні і мистецтвознавчі роботи (зокрема «Поетичний заповіт» 1901). Сюллі Прюдом був першим лауреатом Нобелівської премії. Навчався класичним мовам в ліцеї Бонапарта і в 1856 отримав звання бакалавра наук. Після цього поступив на службу на один із заводів Крезо. Проте Сюллі-Прюдом незабаром залишив це місце і повернувся до Парижа, де якийсь час займався вивченням нотаріального права. Видання першої збірки віршів «Stances et Poèmes» (1865) було зустрінуте загальним схваленням; це дало йому можливість присвятити себе цілком літературній діяльності. У 1869 виходить в його переказі і з його передмовою перша книга поеми Тита Лукреція Карра «Про природу речей». Окрім творів художніх, Сюллі-Прюдому належать три роботи теоретичного характеру. Прюдом був учасником Французько-прусської війни і активним прихильником Дрейфуса. У 1881 був вибраний членом Французької академії, а в 1901 йому була присуджена Нобелівська премія з літератури. Звістка про те, що вибір Шведської академії ліг на Сюллі, була сприйнята у світі крайнє неоднозначно; багато хто вважав, що перша премія дістанеться визначнішому таланту, найчастіше називалося ім’я Льва Толстого. Група шведських письменників (включаючи майбутню нобелівську лауреатку Сельму Лагерлеф) виступила з відкритим листом, протестуючи проти рішення Академії на підтримку Толстого. Само собою зрозуміло, таке рішення викликало жорстку критику і самого Сюллі Прюдома, на яку він не заслуговував.
Помер 7 вересня 1907 року в Шатене-Малабрі.
Вірші Армана Сюллі-Прюдома перекладав Микола Вороний.
