День смерті Бродського Йосипа
Йосип Олександрович Бродський — російський поет, перекладач, есеїст XX століття, лауреат Нобелівської премії (1987 рік). Після опублікованого 1994 року вірша «На незалежність України» став відомим своїми українофобськими поглядами.
Йосип Олександрович народився 24 травня 1940 року в Ленінграді у російськомовній єврейській родині. В юності мріяв стати морським офіцером (за прикладом свого батька, який був учасником війни, дослужився до звання капітана третього рангу, працював у Військово-Морському музеї, однак на початку 50-х років, під час організованої в СРСР антисемітської кампанії, був змушений вийти у відставку і надалі працював журналістом у флотській газеті).
Вірші Бродський почав писати приблизно у 18 років, перебуваючи в геологічній експедиції. Як згодом згадував сам поет, першим безпосереднім імпульсом до власної творчості послугувала публікація в «Літературній газеті» добірки віршів Бориса Слуцького( 1919-1986 ), яка справила на Бродського надзвичайно сильне враження.
Особливо щирі стосунки склалися у Бродського з Є. Рейном, якого він навіть вважав своїм єдиним літературним учителем. У 1961 р. саме Є. Рейн познайомив друга з видатною поетесою А. Ахматовою (1889-1966) в Комарово. У цей період Й. Бродський багато писав, перекладав з англійської, польської, чеської мов, які вивчав самотужки.
У 1963 р. молодий поет звільнився з останнього місця роботи і вирішив присвятити себе суто літературній діяльності. Однак у листопаді 1963 року один із тодішніх керівників місцевих «дружинників» опублікував у газеті «Вечірній Ленінград» фейлетон «Кололітературний трутень» (рос. «Окололитературный трутень»), у якому звинуватив Й. Бродського у неробстві (рос. тунеядство). На той час це було досить серйозне звинувачення: оскільки молодий поет не належав до жодних офіційних письменницьких організацій, то, за радянськими законами, міг займатися літературною діяльністю тільки «у вільний від основної роботи час».
У лютому 1964 р. Й. Бродського було заарештовано. Спочатку його на півтора місяця запроторили до психіатричної лікарні для примусового обстеження, а у липні 1964 р. відбувся т.зв. «суд», який оголосив поета неробою і засудив на 5 років заслання.
Однак поет надалі не мав можливості публікувати свої твори — до від'їзду на чужину він зумів надрукувати в СРСР лише чотири вірші та кілька перекладів. Натомість зростала його «самвидавна» слава. Крім того, твори Бродського були опубліковані в США: у 1965 р. побачила світ збірка «Вірші та поеми», а в 1970-му — «Зупинка в пустелі».
У жовтні 1987 року Шведська королівська академія назвала Й. Бродського лауреатом Нобелівської премії з літератури. Варто зауважити, що значною мірою світовій славі Бродського посприяло те, що у своїй творчості він орієнтувався як на російську, так і на англомовну традицію. Принаймні, у промові перед Нобелівським комітетом поет із вдячністю згадав не лише О. Мандельштама, M. Цвєтаєву й А. Ахматову, а й P. Фроста і В. X. Одена. У 1992 р. Й. Бродський став поетом-лауреатом Бібліотеки Конгресу США.
Помер 28 січня 1996 року, Нью-Йорк, США.
