Вхід

Календар подій

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Новини

02.10.2020
Із днем вчителя!
Мережа магазинів «Учбова книга» вітає всіх вчителів із Днем вчителя. Ваша робота - ... Детальніше

26.08.2020
Скоро до школи - вікторина
Лишився всього тиждень до початку осені. А що це означає? Це означає, що на школярів вже чекає ... Детальніше


Ми у соц. мережах:

Адреса магазинІв

Магазин "Учбова книга"

м. Херсон, вул. Декабристів, 22
т. 0552 22-26-10

Режим роботи: пн. - пт. 9:00 - 18:00;  сб, нд 9:00 - 15:00

Магазин "Учбова книга"

м. Херсон, вул. І.Куліка,135
т.0552 34-22-90

Режим роботи: пн. - пт. 9:00 - 18:00, сб: 9:00 -15:00;  вихідний: неділя

Магазин "Учбова книга"

м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.
Головний корпус Херсонського університету, 1 поверх

Режим роботи: пн. - пт. 8:30 - 16:00;  вихідний: сб, нд

Магазин "Учбова книга"

вул. 49-ї гравдейської Херсонської дивізії, буд. 26-а (зупинка "Аквапарк")

Контактная информация

Україна, м. Херсон,
вул. Декабристів, 5, оф. 13

Режим роботи: пн. - пт.: 8:30 - 17:30; вихідний: сб, нд

Телефони:
+38 0552 26 21 71
+38 0552 26 22 10
+38 095 162 37 27

Ел. почта: uchbova.kniga@gmail.com

206 год со дня рождения Александра Духновича

Духнович Олександр Васильович  — греко-католицький священик, україноруський письменник, педагог, поет, культурний діяч. Писав язичієм.

Олександр Духнович народився 24 квітня 1803 в селі Тополя, поблизу Снини. Батьками його були уніатський священик Василь Дмитрович Духнович і Марія Іванівна, в дівоцтві Гербер. За сімейними переказами, яке Олександру Духновичу в дванадцятирічному віці розповів його дід, їх рід мав російське походження. Дід повідав Олександру, що їх предок походив з Москви і мав прізвище Черкаський.

Він був одним із ватажків Стрілецького бунту, після придушення якого йому вдалося втекти з кількома товаришами, серед яких були Гербер і Брилла. Через Польщу він відправився в Угорщину, де оселився в селі Тополя під Буковськими горами, назвавшись Духновичем. Там він став співаком місцевої дерев'яної церкви, а згодом був помічений місцевими священиками, які переконали його одружитися і стати ієреєм. Взявши у дружини дочку одного зі священиків, попрямував в Мукачівський монастир, де був посвячений у ієреї і отримав парафію в селі Тополя, яка переходила до його нащадків.

Незабаром після народження Духновичі переїхали в село Стакчин, де Олександр провів своє дитинство. Крім нього в сім'ї був ще один син і чотири дочки. У шість років Олександр почав вчитися грамоті, першим його вчителем став дядько, Дмитро Гербер, що навчав його з букваря, псалтиря та часослова. Олександр Духнович був старанним учнем, і навчання доставляло йому велику радість.
У дев'ять років Олександр Духнович продовжив навчання в Ужгородській школі, на мадярській мові. Юний Духнович піддавався глузуванням і знущанням, оскільки погано говорив по-мадярськи. Але незабаром він навчився мови так, що говорив нею не гірше ніж на своїй рідній говірці. Закінчивши навчання в Ужгороді в 1823 році, він ще два роки навчався в гімназії в Кошицях. Звідти він був переведений в Ужгородську семінарію, де вивчав богослов'я до 1827.

Після закінчення семінарії був висвячений на священика і за пропозицією єпископа Тарковича направлений до Пряшівської консисторії, де вступив на службу в єпархіальну канцелярію, під начальство секретаря та єпархіального нотаріуса Василя Поповича, який згодом став Мукачівським єпископом. В 1830у, не ужившись з єпископом Тарковичем, що мав важкий характер, Духнович залишив службу в Пряшеві й переїхав до Ужгорода, де влаштувався домашнім учителем сина піджупана Ужгородської столиці Стефана Петрова. Але життя в будинку цього великосвітського чиновника обтяжувало Духновича, і через два роки він прийняв рішення повернутися на службу в канцелярію. А вже в 1833у його призначили парохом у село Хмелева (тоді Комлоша або Комлошпатак), наступного року він був переведений в село Біловежу близько Бардейова. В 1838у Духновича призначили нотаріусом Ужгородської консисторії Мукачівської єпархії де він отримав доступ до багатих бібліотек, в яких містилося багато літератури російською мовою. Захоплення читанням послужило для нього стимулом до письменницької діяльності. Духнович зайнявся вивченням історії рідного краю, богослов'я, драматургією, історією права, педагогікою, став складати вірші. У 1843 році був призначений каноніком в Пряшівський собор, де і служив до своєї смерті. У 1848 році він був призначений благочинним у Пряшеві.

На старість у Духновича почала розвиватися водянка, і він сім місяців пролежав у ліжку. 18 (30) березня 1865 Олександр Духнович помер, причастившись перед смертю з рук єпископа Йосипа Гаганця.